День української писемності і мови

Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-Літописця.

Преподобний Нестор-Літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. 

Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття.

Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень

кінця XI століття до 1113 року

«Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт

творений великими просвітителями слов’ян –

братамси Кирилом і Мефодієм.

Існує два різновиди старослов’янських

писемних знаків:

кирилиця і глаголиця.

Кириличний алфавіт  з   XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян.

Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський,

а основоположником — Т. Г. Шевченко.

Дати в скорботному календарі української мови:

1720 р. – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.

1796 р. – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 р. – закрито всі українські театри.

1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.

1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.

1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

У День української писемності та мови за традицією:

      покладають квіти до пам'ятника Несторові Літописцю;

      відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

      заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

      стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом    і громадським діячем Петром Дмитровичем Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави.

     Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді.

     Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.

 Функціонування української мови

регулюється наступними документами:

• Конституція (ст.10)

• Закон «Про мови в УРСР»

• Закон «Про телебачення і радіомовлення»

  

• Закон «Про інформацію»

• Закон «Про рекламу»

• Указ Президента «Про Концепцію державної мовної політики»

• Рішення КСУ про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції щодо застосування державної мови