День Соборності України – свято, що відзначається щороку 22
січня в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки і
Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося у 1919 році.
Ці вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної України та утвердження національної ідеї. Отож, зрозуміло, чому однією з перших акцій, до яких вдалися патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР, а саме, 21 січня 1990 року став «живий ланцюг» між Києвом і Львовом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука існування єдиної держави України.
Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Свято встановлено «…враховуючи політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки та утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності Україн
и» від 21 січня 1999 року №42/99. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави в єдності українських земель. А поразка УНР нагадують сьогоднішньому українському суспільству про його роль у формуванні якісної і вольової політичної еліти, здатної гідно відповідати на геополітичні виклики, які стоять перед сучасною Україною. У нинішніх умовах боротьба за зміцнення єдності народу навколо ідеї соборної Української держави, утвердження свободи, демократії і європейської інтеграції стали надзвичайно актуальними.«НЕ БУДЕМ
БРАТЬЯМИ»
…Поколядували – і за грати! Для сімох десятків
українських дисидентів той день 1972 року став початком відліку тюремних
строків і життів, покладених непокірними на вівтар боротьби за правду, а
щасливі радянські люди й далі будували комунізм.
А яка з радянських республік, гадаєте, першою
насмілилась жорстко розпрощатися з «тюрмою народів»? Настільки жорстко, що
заплатила за те життями своїх громадян? Маленька, але горда Литва. Зауважмо:
сьогодні – це один з послідовних друзів України у її протистоянні московській
агресії. Саме литовці заспівали «Никогда мы не будем братьями» у
2014-му.
Любов до Великого Кобзаря й до України штовхнули
Олексу Гірника стати живим факелом у прямому, трагічному розумінні слова.
Патріот з Калуша (Івано-Франківщина) на знак протесту проти окупації України
Московією, проти зросійщення облив себе бензином і запалав на Чернечій горі в
Каневі. Це трапилося в переддень 60-ї річниці Соборності – 21 січня 1978 року.
Про подвиг Гірника українці «масово» дізналися аж в роки незалежності.
У січні 1912 року завершилося земне життя меценатки
Ольги Черткової. До відкриття школи, будівництво якої вона профінансувала,
лишалося два роки…
Запрошуємо вас погортати сторінки історичного календаря
січня нашого краю та України, послухавши передачу районного радіо в п’ятницю, 15 січня, о 14 год.
Людмила
ДОБРОВОЛЬСЬКА,
оглядачка районного радіо
і ТБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар