МАЙДАН
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Василь Симоненко
Я сьогодні з Майдану. Там тримала я прапор
І співала там Славень зі сльозою в очах.
І грудневий морозець заходив у зашпор,
Чийсь малюк з Двоколором сидів на плечах.
Я сьогодні з Майдану. Біля діжок з багаттям
Зігрівали ми руки й сиділи рядком.
Незнайомці всміхались: «В Європу ж бо, браття!
На землі своїй годі вже бути совком!»
Я сьогодні з Майдану. Очей – сотні і сотні
В них і певність, і втома, і жмуток надій,
В них завзяття й затятість, й неприспана гордість,
Непохитна готовність до здійснення мрій.
Я сьогодні з Майдану. Скільки тисяч вкраїнців
За надію, за гідність, за правду стоять!
Скільки можна терпіть? Людська чаша – по вінця!
Із Майдану по світу новини летять.
Я сьогодні з Майдану. Там ялинка висока,
Креативно убрана. І НАШ прапор є там,
Наче точка на карті Вкраїни моєї, –
Подарунок земляцький небайдужим очам.
Я сьогодні з Майдану. Там дівчата в віночках
Вас пригостять млинцями і чаю наллють.
І юнак, огорнувшись стягом жовто-блакитним,
Вас розважить зі сцени, не давши заснуть.
Я сьогодні з Майдану. Над Хрещатиком небо
Гляне в очі героям, чує їхні пісні.
Майдан Гідності, друже, неможливий без тебе,
Без твоєї душі. Геть-но думи сумні!
!
Я сьогодні з Майдану – і просто щаслива!
Я відчула себе українкою знов.
Революція – знайте! – буває й красива,
Як наш путь у Європу. Як наша любов!
8 грудня 2013
Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА
Немає коментарів:
Дописати коментар