Тиждень української мови та літератури

 

Уперше цьогоріч ми провели Тиждень української мови та літератури восени, коли відзначається День української писемності. Сказати, що він був насиченим – нічого не сказати, бо життя в гімназії вирувало, як у вулику. Тиждень відкрила лінійка, де було оголошено програму, і відразу ж у двобої зійшлися збірні команди 6 і 7 класів "Лінгвісти" і " Мовознавці" у грі «Мовні перегони». У вівторок конкурс знавців української мови пройшов у 5 і 6 класах. «Дзвоники» лише на один бал випередили «Веселиків». Команди 8 і 9 класів зійшлися в мовознавчій грі «У десятку». У четвер п'ятикласники побували в гостях у казки і взяли участь у конкурсі ілюстрацій до українських народних казок, дев’ятикласники – у грі «Грамотій - 2023». А ще надовго у пам'яті дітей залишиться день української народної гри. Вони із задоволенням грали у Подоляночку, у платочка, струмочка, резинку та квача.

У холі гімназії було вивішено умови цікавого конкурсу "У гонитві за оцінкою". Охочих отримати гарну оцінку за правильно виконані завдання з української мови було чимало. Цікаво пройшов і день правильного наголосу.

Словом, насиченим і веселим був цілий тиждень, у повітрі відчувався дух суперництва, і не випадково –  бо не лише грамоти отримували переможці, але й хороші оцінки.

Приємні миті зустрічі

      Незабутні враження й величезне захоплення викликала у мене та моєї колеги й поетеси Лілії Петрусенко вчорашня зустріч у Центральній бібліотеці Кагарлика з Людмилою Добровольською. І не просто зустріч, а презентація книги Людмили Іванівни "Дум моїх вогонь холодний", за яку авторка отримала відзнаку «Київська книга року - 2023». Журналістські дослідження, аналіз описаних подій, інтерв'ю, публіцистика, художня проза й лірика - це усе вміщено у титанічній праці нашої землячки. Красива жінка, справжня патріотка, полум'яна захисниця української мови - це все про Людмилу Іванівну. Спокійним приємним голосом вона читала уривки своїх статей, вірші, прозу - і не сила було відвести погляду від неї чи бодай відволіктися. Пані Людмила змогла захопити увагу всіх присутніх - і це ще один великий талант письменниці.

А далі слухали пісні на слова Людмили Іванівни, які виконував Борис Родина, виступи присутніх зі словами побажань, приємне чаювання і...фото на пам'ять.

Дякуємо Вам, Людмило Іванівно, за Ваш труд, за Ваш талант, за Ваше добро і звичайно ж за запрошення, за ці незабутні миті зустрічі з чудовими людьми.

До уроків літератури рідного краю

 

2 квітня виповнюється рік з часу деокупації Київщини від військ РФ. Спільними діями Сил оборони, добровольців, волонтерів та місцевих вдалося дати відсіч окупаційній армії і визволити регіон. «Завжди пам’ятатимемо героїчний опір Збройних Сил України, тероборонців, місцевих жителів, які пліч-о-пліч з військовими стали на захист держави. Ніколи не забудемо подвиг Героїв, які поклали власне життя за свободу та незалежність України. Наші населені пункти стали містами Героїв - містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти один одному і державі», - зазначили в КОВА.

Цим страшним подіям присвятила свою поезію наша землячка Лілія Петрусенко

  ***

Кров пульсує у скронях від люті,

Душу пронизує біль пекучий.

Нерви немов цепами окуті:

Стогне і плаче нещасна Буча.

 

Кров'ю залиті підвали чорні,

Зойки і крик із дверей катівні...

Хижо заводять смертельні жорна

Нелюди, виродки, орки люті.

 

Небо сіре здригається й рветься,

Нишпорять зайди, як чорні тіні,

В лютих конвульсіях серце б'ється,

Смерть блукає у парках Ірпіні.

 

В соснах сховалося сонце голе,

"Мрія" розбита, Гостомель плаче.

Градом ворожим зоране поле,

В лісі Чорнобильськім ворон кряче.

 

Древній Чернігів стоїть в молитві,

Банями храмів у небо рветься.

Боже, не дай нам упасти в битві,

Миру нам дай, хай війна не вернеться!

 

Київ, Гостомель, Чернігівські кручі –

Стали герої в священні лави...

Наша Охтирка, Ірпінь і Буча –

Місце народження нашої слави!

                     01.04.2023

Леся Українка - "поетична квітка України"

 25 лютого 1871 року народилася “поетична квітка України” – Лариса Косач-Квітка. Леся Українка – слабка і тендітна, хвороблива, стала символом України, її непокори, самобутності, незалежності. 27 лютого у закладі освіти відбувся виховний захід, приурочений 152-й річниці з дня народження поетеси, який підготували учні 5 класу та вчитель Наталія Побочій. Школярі згадали життєвий і творчий шлях поетеси, декламували вірші Лесі і про Лесю, співали пісні на слова Лесі Українки, провели інсценізацію уривків з її творів.

До уроків літератури рідного краю.

 

Лілія Петрусенко

МОВА

Мова моя рідна, як весна погідна,

Талими снігами розливає гами.

Паводком бурхливим просить в неба зливи.

Росами спадає в бурштиновім краю.

Мова - стигле літо в барвах диво-квітів,

В літеплі медовім  зорі кольорові,

В житнім перевеслі - акорди воскреслі…

Міжнародний день української мови

 Українська мова- наш духовний оберіг, вона єднає українців усього світу у дружну родину, є хранительницею нашої славної історії. З нагоди Дня української мови 21 лютого наш ліцей приймав у себе творчих людей Кагарличчини, щоб вони поділилися іскорками своєї майстерності з нашими дітьми. У ошатній шкільній світлиці відбувся урок літератури рідного краю, який провела учителька української мови та літератури, яка має за плечима 50 років, відданих школі, Клавдія Чернявська. Сорок хвилин у атмосфері творчості і поезії проплинули непомітно, бо захопили своєю романтичністю: дівчата і хлопці читали поезії Лілії Литвин, Наталії Візьонок, Лілії Петрусенко. Було помітно, що діти пройнялися читанням, поезія торкнулася їхніх юних душ. А потім слухали і самих авторів- із захопленням і щирою повагою. Урок закінчився колективним малюванням картини петриківкою: наша художниця Алла Олексіївна зробила ескіз, а усі разом створили справжнє диво! А ще були конкурси, вікторини, мовознавчі турніри, "мовна толока". Переможців вітали та вручали відзнаки.